Дострокова перемога Усика абсолютно заслужена. Рефері слушно зупинив бій

Під час перегляду протистояння наживо, мені, як і багатьом, здалося, що арбітр не мав завершувати боксерський двобій. Верховен стояв на ногах, намагався тримати блок та ухилятися. До кінця раунду залишалися лічені секунди. Коментатор DAZN кричав судді:«What are you doing?». І я з ним погоджувався. Ріко міг встояти, перевести подих і вийти на останній раунд. Із цими думками я пішов спати, прийнявши перемогу Усика як суперечливу. Зранку почитав чимало думок експертів і вболівальників про незаслужений виграш українця. Про те, що нідерландець вів перед за очками. Й, звичайно, про конспірологію, що кікбоксера ніколи не допустять до титулу в іншому виді спорту, про бій як «договірняк».

Пройшла доба. В неділю ввечері я передивився двобій знову, але без емоцій, без галасу коментаторів, майже в тиші. Кінцівку поєдинку перемотував на повторі п’ять разів і побачив трохи іншу картину.

Отже, за 1:46 до закінчення 11-го раунду Олександр починає власну комбінацію. На цьому моменті я знижую швидкість відтворення відео до 0,25 і починаю рахувати. Робив це тричі й у середньому дістав результат: 18 ударів і 10 влучань за серію завдовжки 1 хвилину й 20 секунд. По тому Верховена відправлено в нокдаун. За 10 секунд до кінця раунду рефері відновлює сутичку, після якої українець викидає приблизно 15 гармат, 11 з яких потрапляють у ціль. Приблизно за 3 секунди до гонга арбітр зупиняє бій. Тепер рахуємо. Трохи більш як за 1,5 хвилини нідерландець «зловив» 21 удар, усі з яких були в голову. Розумію, що ніхто б не хотів, але просто уявіть себе на місці людини, яка від іншої дорослої людини отримує понад 20 ударів у голову за 90 секунд. Яке буде самопочуття? Так, Ріко – професійний спортсмен, який звик до такого контакту, але напроти нього також професійний спортсмен та абсолютний чемпіон із боксу, який відправляв у нокаути хлопців, які переважали його за вагою.

Далі дивимося на реакцію Верховена. Після нокдауну в нього точно порушено координацію, адже він хитається та має розширені зіниці. Це якщо не струс мозку, то точно мікрострус. Він навіть не з першої спроби може взяти капу до рота. І якщо до нокдауну Ріко ще огризався, то опісля не завдавав жодного удару та лише захищався. Чи є загроза життю людини, коли вона дістає понад 20 ударів у голову, зазнає струсу мозку та вже не здатна чинити повноцінний опір? Беззаперечно, є. Слова Олександра це засвідчують: «Це розмови в нікуди. Ще могло б бути 2–3 удари, й ми не знаємо, що могло б статися з його головою. Рефері – це людина, яка перебуває в рингу, аби стежити за тим, щоб боксер не зазнав шкоди. Були ситуації, коли рефері не зупиняли бій, а хлопець після цього опинявся в лікарні та за кілька годин помирав. Що ви хочете оскаржити? Як ми повернемось у вчорадення? В моєму психологічному портреті є такий момент: краще некрасиво перемогти, ніж гарно програти».

Приблизно те саме, але в м’якшій формі сказав тренер Верховена Пітер Ф’юрі: «Ріко чудово виступив. Вважаю, що бій було зупинено передчасно, але Верховен утомився, адже йшов уже 11-й раунд. Чи міг би Ріко протриматися до кінця бою? Навряд. Проте зупинка не була конче потрібна. Я за повагу до суперника й не фанат усієї цієї нісенітниці. Усик переміг, і я вітаю його від щирого серця».

Якщо наставник Ріко визнає, що його підопічний міг відправитись у нокаут, які ще потрібні докази?

Ці самі слова можна почути від інших відомих боксерів.

Сауль Канело Альварес: «Не думаю, що зупинка була ранньою. Ріко врятували від нокауту».

Енді Руїс: «У мене було приблизно 50/50, і… до 11-го раунду Верховен зробив те, що мав зробити. Та чи мав Ріко шанс продовжувати бій? Ні, я так не вважаю».

Костя Цзю: «Можна по-різному оцінити закінчення бою. Проте все ж таки судді краще видно ситуацію. Верховен пропустив чимало ударів. Те, що він підвівся і сказав, що все нормально, нічого не означає. Суддя мав підстави зупинити бій, навіть за кілька секунд до кінця. Він побачив, що нідерландець не готовий продовжувати».

Хто ж тоді критикує перемогу Усика? Насамперед, вболівальники боксу, які, вочевидь, хотіли б побачити поєдинок до кінця або нокаут, навіть якщо це б коштувало здоров’я Верховену. Й так, більшість із них ніколи не боксували й навряд досконало розуміє, що таке дістати 20 ударів за 1,5 хвилини, яке почуття, коли тобі «вимкнули світло» й до яких наслідків це може призвести. А серед боксерів переважно Олександра хейтять ті, хто йому програв або свого шансу не дістав. Надто дивно читати про дострокову зупинку бою з боку Ентоні Джошуа, якого від нокауту українця в першій зустрічі врятував суддівський гонг за 5 секунд до реального завершення двобою.

Тож підсумуємо. Усик переміг технічним нокаутом. Переміг достроково та заслужено. Рефері цілком слушно зупинив бій. Олександр зробив все в своєму звичному стилі: віддав перші раунди противнику, а наприкінці додав і добив втомленого візаві. В цьому – жодної дивини чи сенсації. На суддівських записках на момент зупинення поєдинку був майже паритет, тим паче, що у Верховена лише на одне влучання більше, ніж в українця. Немає жодної підстави вважати, що Усик урешті-решт програв би, хоча й двобій справді складався для нього важко. Проте це вже зовсім інша тема для розбору.

Ігор ЯВКІН