Олександр ХИЖНЯК: «Хочеться стати першим боксером в Україні»

Український боксер Олександр Хижняк дав велике інтерв’ю Федерації боксу України.

– Олександре, перші офіційні змагання для Вас після Олімпіади в Парижі. Всі дуже чекали на Ваше повернення, і Ви зробили це якнайкраще – здобули перемогу та Кубок за найкращу техніку турніру. Діліться своїми емоціями від цього повернення.

– Ми гарно підготувались до цих змагань, у нас були навчально-тренувальні збори, потім ми на тиждень повернулись додому, продовжили завершальний етап підготовки там і вже звідти поїхали на самі змагання у Сербію. Виступом на змаганнях я та мій тренер задоволені. Я провів три поєдинки з гарними спортсменами, з першими номерами своїх країн. Боксер із Казахстану, якщо не помиляюсь – перший номер збірної до 23 років, а боксери збірної Туреччини – це перший та другий номер своєї команди-еліти. Я сумував за виходом на олімпійський ринг. Коли вийшов, то відчув знову, що це моє, що багато років я присвятив тому, що виходив на ринг та перемагав і приносив великі перемоги для нашої країни. Я радий був знову продовжити це робити навіть через цей, як хтось говорить, довгий проміжок часу. Це був важливий старт для мене перед виступом на чемпіонаті України, який відбудеться вже в червні.

– Як Вам рівень змагань та суперників у Сербії?

– Гарні змагання, ми жили в гарних умовах, в нас було гарне харчування. Ми мали всі можливості тренуватись, відновлюватись. Тут було 26 країн, були присутні багато титулованих спортсменів. Я особисто спілкувався з філіппінцями – призерами Олімпійських ігор у Токіо. Було багато відомих боксерів, з якими я зустрічався на чемпіонатах світу, Європи та Олімпійських іграх. Ці змагання були високого рівня, це турнір класу «А». Я щасливий, що взяв участь у цих змаганнях. Це дуже цінно для мене.

– Ця пауза у майже два роки, чи вплинула вона на Вас та Ваш стан?

– Мені багато хто писав та оновлював у пам‘яті інформацію про те, як довго я не боксував та не виходив у ринг. Це, дійсно, був довгий період часу. Але цей відрізок 100% пішов мені на користь. Я зміг залікувати ті травми, якими я довгий час не мав змоги займатись, так як готувався та виступав на Олімпійських іграх у Токіо та Парижі. Зараз у мене був час підлікуватись та тепер вже продовжити підготовку до Олімпійських ігор у Лос-Анджелесі-2028. Дистанція довга, потрібно бути постійно в гарній формі.

– Коли вийшли на ринг, чи не було такого відчуття, що цієї перерви й не було?

– Насправді, все так і було як Ви кажете. Ця пауза для мене взагалі не відчувалась. Єдине, що я відчув, це те, що ті травми, які турбували мене до цього, вони мене більше не турбували. Я почувався набагато краще, ніж раніше. Розминаючись перед боями, виходячи на ринг, боксуючи я відчував, що це моє. Я багато років це роблю. Це моя робота. Я професійно відношусь до виконання цієї роботи. Я, моя родина, моя команда, мій тренер – всі ми відносимось до цього дуже відповідально, бо це те, чим ми живемо.

– Ви провели вже перший тренувальний збір із командою, як Вам атмосфера всередині збірної?

– Відчувається те, що ми команда. Велика подяка президенту Федерації боксу України Олегу Юрійовичу Ільченку, першому віце-президенту Олександру Франковичу Манчаку. Вони створюють всі умови для того, аби відчувався професійний підхід до виконання нашої роботи. Я їм дуже вдячний. Ми працюємо по плану, виконуємо ті завдання, які перед нами стоять. Звісно, я вже багато років у складі національної збірної України, багато боксерів змінилось. Зараз багато молодих боксерів, з якими я вперше проводив навчально-тренувальні збори. Атмосфера добра.

– Ви вже маєте досвід співпраці з Михайлом Мельником, тепер він очолює нашу збірну.

– Так, ми багато років працювали з Михайлом Івановичем ще до цього. Ми працювали разом ще в часи, коли я виступав за команду «Українські Отамани». Сподіваюсь, що на Олімпійські ігри, які будуть в 2028 році, ми поїдемо разом. Дуже хочеться підтвердити там свій результат, і принести велику перемогу для нашої України.

– Ви вже ввійшли в історію українського боксу, втім ще одна медаль Олімпіади – принесе Вам абсолютну домінацію в українському аматорському боксі.

– Цей результат, який мені вдалось досягти – це результат нашої багаторічної праці. Я переможець чемпіонату Європи, переможець Європейських ігор, переможець чемпіонату світу, переможець Олімпійських ігор. Всі змагання, які є в дорослому боксі, на всіх ми здобули найвищі нагороди. Ми підняли високу планку. Зараз мене дуже мотивує те, що я зможу здобути ще одну золоту медаль на Олімпійських іграх. Для мене це дуже важливо, мені хочеться стати першим боксером в нашій країні, який здобув найбільшу кількість олімпійських нагород. Мене це дуже мотивує. Я роблю свою роботу професійно, і мені дуже приємно бачити наскільки це цінно і важливо для молодих спортсменів.

– Ви – лідер національної збірної та приклад для кожного в команді. Чи ділитесь досвідом із молодими боксерами?

– У нас гарна атмосфера в команді. всі, хто до мене підходить, всіх, хто щось запитує, цікавиться – я з усіма в контакті, всім відповідаю. У нас дружня атмосфера. Звісно, я відчуваю те, що я найтитулованіший, що я лідер цієї команди, і я намагаюсь відповідати цьому. Бути чемпіоном в ринзі – це одне, але ти маєш залишатись нормальною вихованою людиною і поза рингом. І це також є запорукою майбутніх перемог.

– Зараз в збірній України є чимало молодих та дуже амбітних боксерів. Павло Іллюша, який виступає в тій ваговій категорії, що Ви, вже заявляє про готовність боксувати з Вами та перемагати. Як Ви реагуєте на ці висловлювання?

– Я реагую на результати, а не на слова. Для мене людина, яка стала чемпіоном Європи, чемпіоном світу, чемпіоном Європейських ігор та чемпіоном і призером Олімпійських ігор – це показово, ніж якісь слова будь-кого із спортсменів. Я дуже довгий час у боксі: починаючи від школярів і мій шлях триває. На моєму шляху було дуже багато боксерів, які говорили та обіцяли багато чого. Але для мене це не серйозно і не має ніякої сили. Я завжди ставлю в приклад Олександра Усика. І ми бачили, як багато боксерів до поєдинку з ним говорили багато чого неприємного, а потім після бою вони вибачались та забирали свої слова назад. І після цього вони спускаються з цього якогось свого віртуального світу і переходять на нормальну, людську мову. Олександр Усик собі ніколи не дозволяє нічого такого. Він веде себе гідно, і він приклад для багатьох молодих та титулованих спортсменів. Такі люди для мене є більш показовими, ніж ті, хто про щось розмовляє та обіцяє. Я стараюсь менше розмовляти і більше робити. І результати для мене є більшим прикладом за будь-які слова.

– Підготовка до чемпіонату України буде проходити в Полтаві?

– Ми будемо готуватись дома. Мій батько хотів, аби були навчально-тренувальні збори перед чемпіонатом України. Тому, що таким боксерам як я, і багатьом боксерам потрібні спаринг-партнери, потрібна більш професійна робота в складі команди. Але було прийнято рішення готуватись вдома до цих змагань. Тому ми готуємось, продовжуємо готуватись до чемпіонату України та сподіваюсь на майбутні великі перемоги для нашої країни.

– Уже зараз World Boxing говорить про те, аби повернути шоломи в олімпійський бокс, як Вам особисто більш краще боксувати в шоломі чи без нього?

– За той час, що я в боксі, багато чого змінювалось. І тейпи, і бинти, і професійні боксери, і боксувати в шоломах, і без них. Ми пристосуємось до тих умов, які нам пропишуть та створять. Я особисто не можу вплинути на це рішення, тому доведеться прийняти те, що врешті решт вони ухвалять.

– Так, але якщо ми говоримо про шоломи, то це зменшує ризик січок та травм.

– Велику роль відіграє досвід. Бо, боксуючи з молодими боксерами, вони ще дозволяють собі лізти головою, битись головою, вести бій небезпечно. Коли боксуєш із більш досвідченим та дорослішим боксером, ймовірність травм та ударів головою набагато менша. Ми працюємо для того, аби пропускати якомога менше ударів. Бувають поєдинки, коли боксер виграє, але якесь небезпечне ведення боксу від суперника призводить до завершення поєдинку без його бажання. І це, звісно, небезпечно. Можливо, цю ситуацію так бачать у World Boxing, тому й розглядають зараз це рішення. Я особисто вже звик боксувати без шоломів і це комфортно для мене.

– Цей та наступний сезон Ви будете зосереджені на Олімпійському шляху, чи все ж, якщо буде можливість, ми побачимо Вас і в профі боксі?

– У мене гарна команда. Зараз ми працюємо одночасно в двох напрямках: поєднуємо олімпійський бокс та професійний бокс. Сподіваюсь, це буде та вже є нам на користь. Зараз не можу відповісти точно, як це буде в майбутньому. Але можу сказати, що для мене це цікаво, і я отримую від цього задоволення.

– Прямо зараз Ви на шляху до Єгипту, де будете підтримувати Олександра Усика в поєдинку проти Верховена. Чого Ви чекаєте від цього поєдинку?

– Олександр Усик – для мене є прикладом, я цього не приховую. Він для мене приклад людини, який відданий своїй роботі. В нього немає «на половину», він завжди віддається «на максимум». Це для мене показово. У мене немає ніяких сумнівів, і я впевнений в тому, що він виконав все для того, аби перемогти свого суперника. Я вдячний йому за те, що матиму можливість бути присутнім на цьому поєдинку та особисто вболівати за нього. Бажаю Олександру виконати все те, що вони пропрацювали зі своїм тренером та командою. Бажаю йому лише перемоги.

– Цей бій триватиме довше, ніж 6 раундів?

– Цей бій має триватиме рівно стільки, скільки він має тривати. Це бокс. Він цікавий своєю гостротою від першої і до останньої секунди. Для мене результат єдиний – це перемога Олександра Усика. А буде це перемога дострокова чи за очками – побачимо. Але спрогнозувати не можу, бо сам знаю наскільки бокс може бути небезпечним та цікавим. Будемо вболівати за Олександра. Бажаю всім гарних емоцій та з нетерпінням чекаємо на цей поєдинок.

– Можливо Ви маєте меседж для всіх, хто вболіває та підтримує Вас?

– Я відчуваю та бачу, скільки людей та дітей вболіває за мене. Хотів би сказати, що ми всі одна команда, ми всі працюємо, тренуємось та вболіваємо один за одного. У кожного з нас своя мрія, але одна головна ціль – ми всі рухаємось до перемоги. Тому всім бажаю триматись, не зупинятись, успіху та разом до перемоги.