Знову за старе. Що (хто) трясе український хокей

Знову за старе. Що (хто) трясе український хокей 1 Фото Фіони Козак. Сергій Мазур / Анатолій Брезвін

Український хокей знову трясе. Гарно так. Потужно, як нині модно говорити. Зрештою, осінь для цього виду спорту в нашій державі є вже звичним часом підвищеної сейсмічної активності. Винятки були лише восени 2022-2023 років. Але не тому, що на господарці панувала ідилія. Все набагато банальніше: це хворобливо-амбіційне панство вчилося жити/виживати в умовах повномасштабної війни. В цей час ніхто не розумів, на якому ми світі і браві будівничі і зодчі найшвидшої в світі гри не виняток. Вони адаптовувалися. І за два з половиною роки адаптувалися. Аж до того, що кмітливо усунули від хокейної влади Георгія Зубка, якого назвали узурпатором. Проте минув лише рік і в недемократичності вже звинувачується наступник Георгія Юрійовича на посаді президента Національної федерації – кременчуцький горілчаний магнат Сергій Мазур.

Як це було: Боротьба за український хокей: оновлення чи спроба перевороту?

Помиляється той, хто думає, що всі ці потрясіння в українському хокеї стихійні. За цим шапіто стоїть постать досвідченого ляльковода. Звати його Анатолій Брезвін, старий номенклатурник, який за президентства Ющенка керував Податковою адміністрацією, а за паханату Януковича став за креатурою прем’єра Азарова головою правління «Укргазбанку». Власне, з тих часів, відколи Анатолій Іванович став головним податківцем, він з 2006-го і по грудень 2020-го очолював Федерацію хокею України. Приймав український хокей Брезвін, коли національна збірна грала в елітному ешелоні чемпіонату світу. В останні ж роки його правління команда дивом втримувалася в дивізіоні 1В, третьому за силами.

2009-й. Брезвін у компанії тоді ще не регіонала Юрія Павленка відкриває нині не діючу ковзанку в Калуші

Власне, з посади п’ять років тому Брезвін пішов не від хорошого життя. Хокейне господарство України стрімко деградувало. Ефективність запровадженої Анатолієм Івановичем у 2007-му державної програми «Хокей України», згідно з якою в кожному обласному центрі мала з’явитися мінімум одна ковзанка і не менше п’яти хокейних палаців на всю державу, виглядала сумнівною. До того часу, поки в 2014-му не почалася війна, з’явилося лише дев’ять льодових арен, точніше, ковзанок за вартістю арен, які до того ж були збудовані не завжди в оптимальних місцях.

Оазисом успішності на цьому тлі виглядала створена Борисом Колесніковим Українська хокейна ліга. Успішність ця теж була ілюзорною, адже практично в усіх командах УХЛ виступало понад десяток в основному російських легіонерів. Ситуація стала зовсім критичною, коли ФХУ Брезвіна з подачі УХЛ Колеснікова запровадила в національному чемпіонаті вікові обмеження – участь у змаганнях могли брати хокеїсти, не старші 25 років. Відповідно сотні українських гравців були позбавлені права на професію, в національній збірній виник катастрофічний дефіцит кадрів, а місце українців у командах УХЛ зайняли третьосортні кацапи.

Зрештою, Брезвіна це не бентежило. Тривалий час він був з Колесніковим за одне. Більше того, у зв’язці з Борисом Вікторовичем Анатолій Іванович створив своєрідний план «відродження українського хокею», згідно з яким до 2018 року збірна з десятьма чи більше натуралізованими хокеїстами повернеться у топ-дивізіон чемпіонату світу і в першому післяолімпійському 2019-му Україна прийме повноцінний чемпіонат світу. З фіналом на «Кальміус-Арені» в Донецьку.

Однак війна ці плани підкоригувала. «Кальміус-Арени» не добудували, а москалів натуралізовували, але не тими темпами, які планувалися. Між Брезвіним і Колесніковим поступово виникав конфлікт. Точніше, Анатолій Іванович дуже не любить, коли безмежність його хокейної влади і геніальність рішень хтось ставить під сумнів. Втім, це вже були реалії і щоб не допустити Колеснікова з його людьми до керівництва ФХУ, Брезвін вийняв з рукава козир у вигляді кандидатури Георгія Зубка. Молодий бізнесмен здобув собі репутацію завдяки тому, що створив всі умови для зросту хокеїстам 2000 року народження, яких зібрав у київському «Беркуті» і довів до перемоги в дивізіоні 1В юнацького чемпіонату світу-2018 у Києві. Кандидатура Зубка стала гарною альтернативою ставленику Колеснікова Олексію Житнику, котрого опоненти зрештою навіть повноцінним кандидатом зареєструвати не зуміли. Брезвін при цьому залишився у ФХУ на посаді почесного президента, з негласним правом останнього слова щодо більшості ключових питань.

Зубко – Колесніков – Брезвін

Але амбіційний і незвично як для управлінців українського спорту зухвалий Зубко не став маріонеткою в руках Брезвіна, як той вочевидь розраховував. Анатолія Івановича влаштовувало, що Георгій Юрійович не побоявся вступити з Колесніковим у відкриту конфронтацію в інтересах збірних. То коли Борис Вікторович не відпускав у національні команди гравців свого клубу «Донбас» і його сателітів. Більше того, завдяки сприянню Брезвіна жорсткі санкції ФХУ Зубка щодо всіх порушників підтримала Міжнародна федерація хокею з другом Анатолія Івановича Люком Тардіфом на чолі.

Втім, не могла Брезвіна влаштовувати надмірна самостійність молодого очільника Федерації. Зокрема це стосувалося кадрових рішень, приміром, усунення з посади виконавчого директора ставлениці Анатолія Івановича Олександри Слатвицької. Зубко ставав щораз незалежнішим і мінімізував вплив на процеси людей старого гарту, котрі залишилися при ФХУ як спадок від старої команди.

Брезвін розумів, що його вплив на процеси мінімізується і попри здоровий ґлузд – при Зубку всі національні збірні здійснили якісний прорив, а національний чемпіонат в умовах повномасштабної війни виглядав привабливим і боєздатним – торік улітку затіяв переворот. Кишенькова рада Федерації, яка на понад дві третини вкомплектована людьми Брезвіна, скликала позачерговий звітно-виборний конгрес, а ручні відсотків на 88 делегати обрали того президента, за якого агітував Анатолій Іванович. Деякі члени в пориві переможного шаленства навіть запропонували тоді проголосувати за те, щоб оцінити діяльність Зубка на посаді як «нікчемну». Зауваження юриста, що це не відповідає мові офіційної документації, ніхто не слухав.

Вересень 2024-го. Урочиста мить обрання Сергія Мазура президентом ФХУ. Тоді грошей на дорогу в Кременчук вистачило всім

Новим президентом ФХУ став Сергій Мазур, власник клубу «Кременчук», котрий перед обранням офіційно пішов з посади керівника ХК. «Щоб не виникало конфлікту інтересів». Дядя, як з повагою називають у хокейних колах Брезвіна, знову переміг. А ті, чиїми руками він досягав перемоги, розкрили кишені широко, вважаючи, що новий очільник ФХУ розкидатиметься грішми направо й наліво так само щедро, як розливається «Житня сльоза» у віп-ложі (у простонародді – «акваріумі») кременчуцького спорткомплексу «Айсберг». Зубко, бачте, фінансувати божевільні проекти, які високопарно іменувалися підтримкою масового хокею в регіонах не поспішав. Тому й став «узурпатором».

Проте, мабуть, тому пан Мазур став успішним бізнесменом, бо вміє рахувати гроші. А якщо десь не розбирається сам, то допомагає помічник – юрист Роман Медвєдєв, котрий, по суті, зараз є тіньовим керівником ФХУ. Джерела у Федерації стверджують, що на початку своєї каденції Сергій Мазур був трохи шокований. Бо ті, хто його підштовхував на посаду, трохи перебільшили. Перебільшили роль держави в фінансуванні діяльності ФХУ, функціонуванні збірних і проведенні національного чемпіонату. Виявилося, що значну частину витрат Зубко покривав з власної чи своїх партнерів кишені. І ці суми виявилися аж надто суттєвими. Кажуть, що занурившись у ці реалії, пан Мазур впродовж двох тижнів взагалі не виходив на зв’язок. Але врешті усвідомив, що давати задню не по-пацанськи. І теж почав витрачати свої. На діяльність ФХУ, збори національних команд, на проведення національних чемпіонатів у всіх вікових категоріях. Але не на божевільні проекти.

І ось минув рік. Тепер уже голова спеціальної комісії ФХУ Федір Грищев, до якого як до найвідомішої у нашому хокеї особи звернувся за коментарем сайт «Обозреватель», стверджує, що владу монополізував Сергій Мазур. І що його дії «можна кваліфікувати, як рейдерські». А все тому, що Сергій Володимирович з допомогою пана Медвєдєва знайшов у Статуті ФХУ пункт, що посади очільників обласних відокремлених підрозділів так само змінні, як і власне посада президента ФХУ. І почав поступово замінювати людей Брезвіна на тих, кому довіряє сам. Станом на зараз змвнилося керівництво вже в 14-ти відокремлених підрозділах. А отже в разі, якщо Анатолій Іванович надумає змінити очільника Федерації за тією ж схемою, що змінив Зубка, нічого в нього не вийде.

Власне, звідти й усі колізії, які в дозованих розмірах потрапляють на загал. Почалося все з повідомлення на офіційних ресурсах ФХУ, що 16 вересня в Кременчуку має відбутися засідання ради Федерації, органу, який вкомплектований людьми Брезвіна ще більше, ніж за каденції Зубка. Та їхати на Полтавщину більшість представників не захотіли.

«Рішення керівника нашої громадської організації Сергія Мазура щодо проведення засідання офлайн у місті Кременчуку особисто для мене стало несподіванкою. Думаю, не тільки для мене. Адже Рада Федерації представлена хокейними функціонерами з різних куточків України і, зважаючи на теперішні ціни на паливо, або квитки, подібні збори в Кременчуку, м’яко кажучи, обійшлися би в копійочку», – бідкається в коментарі Xsport член Ради Федерації Євген Грищенко.

Врешті, ці знедолені вирішили зібратися в форматі Zoom-конференції. Серед долучених виявився спортивний директор «Кременчука» Олександр Савицький, кум Сергія Мазура. Найкумедніше, що збагнувши помилку, пана Савицького в ході конференції, до якої, як виявилося, могли мати доступ лише обрані, від’єднали.

Олександр Савицький (у центрі) взяв участь в офіційному конгресі

А вже 19 вересня відбулося відразу два конгреси. Той, який відбувався під головуванням пана Мазура, носив програмний характер: «відзвітували, заслухали, вирішили». «Також були розглянуті інші важливі питання діяльності Федерації», – багатозначно завершується новина на сайті ФХУ, найцікавішою частиною якої є ось це: «Одним із заключних моментів засідання стало відзначення почесного президента Анатолія Івановича Брезвіна за значний внесок у розвиток українського хокею. Його багаторічна праця та відданість справі отримали високу оцінку».

А Анатолій Іванович у той самий час проводив у Конча-Заспі свій, альтернативний конгрес. На який для солідності запросив народного депутата від провладної фракції Георгія Мазурашу. Того самого, який вніс на розгляд парламенту рекордно велику кількість відхилених законопроектів, пропонував змінити слова національного славня, а у власних соцмережах бореться з ТЦК з завзяттям, достойним московських пропагандистів.

Брезвін і Мазурашу на зібранні в Конча-Заспі

Судячи з розміщених паном Грищевим у Фейсбуку світлин, на альтернативному зібранні, окрім пані Слатвицької, самого Грищева, багаторічного члена ради Федерації Андрія Бущана, батька і сина Грищенків та інших гвинтиків системи Брезвіна, були присутні тренер нині неіснуючого українського варіанту «Київ Кепіталз» Вадим Шахрайчук, наставник херсонського «Дніпра» Костянтин Буценко, екс-тренер «берсерків» Павло Легачев, власники існуючого лише на папері клубу «Тризуб» Геннадій та Євген Зики, хокеїст без клубу Максим Разумов, колишній гравець збірної України Віталій Семенченко, вічний революціонер Владислав Макоревич, керівники київського і запорізького відокремлених підрозділів Олександр Єфимов та Олег Юдін, «ошуканий» ще Зубком суддівський фахівець Сергій Дранговський та інші не такі імениті постаті, яким болить за український хокей і Анатолія Івановича Брезвіна в цьому хокеї. Дивно, але президента ФХУ дорогі делегати цього разу вирішили не переобирати, але навіщось обрали лічильну комісію, голову і секретаря заходу, а також заслухали доповідь голови комісії внутрішнього аудиту Грищева.

«Після обговорень та дискусії був затверджений СТАТУТУ ВГО «Федерація хокею України» у новій редакції», – радісно звітує у соцмережах Федір Грищев.

Перед фуршетом учасники альтернативного конгресу зробили групове фото

Чи матиме ця історія вже з урахуванням начебто нового статуту, котрий вочевидь доречніше писати капслоком, продовження, покаже час. Наразі можна сказати, що на вчорашньому товариському матчі між «Соколом» і «Кременчуком» на київській ковзанці АТЕК були присутні пани Мазур і Медвєдєв, які про щось довго спілкувалися з… непоміченим впродовж останнього року в життєдіяльності українського хокею Георгієм Зубком. Що б це означало? Подивимося. Наразі за планом – 24 вересня старт національного Кубка в Одесі. В якому не гратимуть «Кепіталз», «Шторм» і в якому з’явився новий колектив з назвою «Одещина». Про терміни початку нового чемпіонату і його учасників поки мова не ведеться. Навіщо, якщо є час?

І на завершення. Sport.ua поцікавився у джерел в ФХУ, що означає фраза про «відзначення почесного президента Анатолія Івановича Брезвіна за значний внесок у розвиток…» в офіційній новині. Виявляється, це був вияв глибокої поваги до почесного президента. Нинішнє керівництво ФХУ розраховує, що навіть після усунення регіональних управлінців старого гарту Анатолій Іванович одначе продовжить діяльність на розбудову і розвиток українського хокею.

А це означає, що Show Must Go On!

Читайте також: Вистраждана. П’ять факторів, які допомогли Україні виграти МЧС з хокею