Джессіка ПЕГУЛА: «Стародубцева? Вона дуже хитра у грі, хороша атлетка»

П’ята ракетка світу Джессіка Пегула поспілкувалася з журналістами після перемоги над Івою Йовіч у півфіналі WTA 500 у Чарльстоні – 5 квітня Пегула побореться за трофей з Юлією Стародубцевою:

– Ви сказали, що дуже раді вийти до фіналу. Які ваші враження від матчу?

– Я дуже рада бути у фіналі. Це був знову надскладний матч проти Іви [Йович]. Вона грає у чудовий теніс. Мені здається, що перший сет я, можливо, трохи «витягнула». У другому вона почала дуже добре подавати, а я не дуже добре приймала. Але в третьому сеті мені вдалося повернутися у гру.

– Ви вже, мабуть, втомилися від розмов про трисетові матчі, але це також говорить про вашу здатність знаходити рішення і виходити зі складних ситуацій. Наскільки це важливо для вас?

– Так, це стало моєю сильною стороною. Я навіть жартувала, що коли суперниці ведуть з брейком у третьому сеті проти мене, можливо, саме тоді вони починають відчувати більший тиск, бо я часто повертаюся саме в такі моменти. Я не думаю, що зараз показую свій найкращий теніс. Через це мені доводиться шукати, що саме працює в конкретний день: які удари, які комбінації. І це те, що цього тижня я роблю дуже добре. Я приймаю багато рішень по ходу матчу і просто борюся.

– Що ви можете сказати про свою наступну суперницю – Юлію Стародубцеву?

– Я не дуже багато про неї знаю. Бачила кілька її матчів, знаю її в обличчя. Вона, здається, добре почувається на ґрунті, дуже хитра у грі, хороша атлетка. Сьогодні вона грала на надзвичайно високому рівні. Тому мені потрібно буде трохи часу, щоб підготуватися: подивитися її матчі, зрозуміти, що вона робить добре на цьому турнірі. Я ніколи з нею не грала і навіть не тренувалася, тому це точно буде непростий виклик.

– Чи було частиною вашої тактики змінювати ритм: затягувати розіграші, змушувати суперницю помилятися, іноді виводити її до сітки?

– Частково так. Моя гра в принципі побудована на тому, щоб змушувати суперниць помилятися. Іноді я граю досить пласко і сильно по центру, і навіть якщо це виглядає як не дуже очевидна тактика, це створює дискомфорт.

Іва дуже добре вміє забирати час і простір, тому важливо змушувати її грати ті м’ячі, які їй не зовсім зручні. Але водночас, коли я робила однакові удари, вона починала почуватися краще. Тому потрібно було знайти баланс: іноді зіграти по центру, а потім змінювати напрямок, розтягувати корт, змушувати ризикувати. На ґрунті це особливо важливо: відкривати корт і змушувати суперницю багато рухатися кортом. Це тонка межа, і потрібно вміти її відчувати.

– Ви також використовували багато «свічок» і високих м’ячів, щоб змінити темп гри. Це було заплановано?

– Так (сміється). Я намагалася це робити.

– Ви сказали після матчу, що Іва може стати суперзіркою. Що саме вас вражає в її грі?

– Її ментальність і зрілість. Вона вже дуже сильна гравчиня, але водночас надзвичайно врівноважена для свого віку. У нашому виді спорту це дуже важливо: вміти залишатися спокійною, особливо коли все нове і ти тільки починаєш. Вона з цим справляється дуже добре. І це одразу кидається в очі. Деяким гравцям потрібні роки, щоб цього навчитися. У мене це зайняло багато часу, а в неї це вже є. І я думаю, що це допоможе їй дуже далеко просунутися в кар’єрі.

– З’явилася інформація, що ви додали близько 13 км/год до швидкості подачі. Це було зроблено спеціально?

– Я теж це чула (сміється). Насправді це не було якоюсь конкретною метою. Ми, звісно, працюємо над подачею, над її варіативністю, але це сталося досить природно. Я майже нічого не змінювала у техніці: ні в роботі ніг, ні в самому русі. Це скоріше пов’язано з роботою руки. У мене досить «жива» рука, і я завжди відчувала, що моя подача може бути сильнішою. Ми просто знайшли спосіб це реалізувати. І, здається, це спрацювало.

– Кріс Еверт сказала, що у вас є «суперсила». Як ви це сприймаєте?

– Це дуже приємно чути. Не знаю, можливо, моя «суперсила» цього тижня – це витривалість або ментальна стійкість. Хоча, чесно кажучи, я більше відчуваю себе як «кіт із дев’ятьма життями» (сміється). Можливо, мені просто трохи щастить.

– У фіналі у вас буде підтримка трибун. Чи додає це тиску, чи навпаки допомагає?

– Думаю, я просто намагатимусь робити те саме, що й цього тижня. Глядачі підтримували мене майже в кожному матчі. Сьогодні, можливо, трохи менше, бо суперниця була американкою. Але загалом ця підтримка дуже допомагає. Я відчуваю їхню енергію і знаю, що вони хочуть, щоб я виграла титул. Тому я постараюся віддати все, що в мене залишилося – наскільки це взагалі можливо після такого тижня (сміється).

– Ви казали, що звертаєте увагу на вік суперниць. Чи відчуваєте себе більш досвідченою у таких матчах?

– Так, звісно. Зараз це трапляється все частіше (сміється). Коли оголошують гравчинь, яким 18-19 років, а потім тебе, ти думаєш: «Може, краще мій вік не називати?» Ти починаєш розуміти, як швидко летить час. Але я намагаюся використовувати цей досвід як перевагу.

Досвід – це те, чого не можна навчити. Це те, через що потрібно пройти. І я пройшла через багато ситуацій, тому намагаюся використовувати це як впевненість, а не як щось негативне.

Читайте також: СТАРОДУБЦЕВА: «Нещодавно мені сказали, що варто спробувати грати як Пегула»

Відеозапис прес-конференції Джессіки Пегули