МАРЧЕНКО: «Дуже порадував склад збірної Польщі, але ми на це і сподівалися»

Капітан збірної України Ілля Марченко прокоментував майбутнє матчове протистояння Кваліфікації Кубка Біллі Джін Кінг проти команди Польщі:

– Матч, якого з нетерпінням чекали всі вболівальники, в першу чергу – анонсу складу суперниць. Давайте з цього почнемо. Коли ви побачили анонс, що не буде [Магдалени Френх], що не буде Іги [Свьонтек], чи змінилось якось враження про цей поєдинок, підхід? Які були перші емоції?

– Звичайно, нас дуже порадував склад збірної Польщі, але ми десь на це сподівалися, тому що і минулого року Свьонтек не грала саме в цей час. Тобто ми ще чекали, можна сказати, якихось сюрпризів від збірної, але сама Свьонтек вже написала на своєму Instagram, що не буде грати. Тож коли написала в Instagram, то це вже офіційно. Так, це трошки легше для нас, але в них дуже сильна команда: і Лінетт, і Хвалінська, і Кава, і вони в хорошій формі. Ми граємо в них дома, тому завжди матч буде непростим.

– Ну, з іншого боку, нам на матч з Польщею, схоже, вдалось зібрати ледь не ідеальний склад. А як ви оцінюєте те, що є у нас на цю гру? Те, що є і Марта, те, що є і Еліна. Можливо, чогось не вистачає, можливо, когось не вистачає, чи всі, хто потрібен для цього матчу, є у складі?

– Я дуже задоволений нашим складом. Так, звичайно, в нас дві елітні, можна сказати, гравчині в одиночному розряді та дуже сильна пара. Тому я дуже задоволений нашим складом. І так, в нас досить сильний жіночий теніс, тому я маю з кого вибирати. Тобто мені доводиться слідкувати за всіма дівчатами. І я спілкувався з багатьма. Я задоволений цим складом на грунті. Я вважаю, що це можливо не найкраще, але один з найкращих складів. І загалом в нас одна з найкращих збірних світу зараз.

– З Еліною спілкувалися і задавали їй питання, і вона дуже уникала відповіді на це питання, але таки дала, що, ну, як не крути, після минулих результатів – Еліна зараз стабільна в топ-10, Марта піднімається – дивишся на склади інших команд і розумієш, що враховуючи баланс, враховуючи пару, збірна України навіть за котируваннями букмекерів є одним із фаворитів. А чи є ось це відчуття у дівчат, у вас? Ну що, як не крути, якщо минулого року до України відносилися як до сильної команди, а потім був півфінал і зараз склад стає ще сильніший, вже більше дівчат в топ-100, варіантів ще більше кого добирати. Чи нема ось цього зайвого тиску, що Україна – це фаворит цього взагалі сезону, а не лише матчу проти збірної Польщі?

– Ну, я особисто про це не думав, не знаю, як дівчата, але це збірна, може статися що завгодно, тому треба викладатися кожен матч, кожну зустріч. Тому загалом можливо так, ми фаворити і проти Польщі без Свьонтек ми теж фаворити, але це збірна. Тут треба зосередитися та працювати, віддавати всі сили, а потім вже дивитися на результат, щоб якраз не було цього тиску – фаворит ти не фаворит. Але ти мусиш відпрацювати, мусиш зробити свою роботу і там вже буде видно, який буде результат, тому що це теніс, це збірна, це неперевершена гра, тому статися може що завгодно.

– Давайте коротко про дебютантку. Кінець минулого року – прекрасна серія 125-к в Південній Америці і так далі. Початок цього року. От буквально на днях Олександра вже на «п’ятисотнику» дебютувала у Чарльстоні з боями, але не дуже вдало. Олександра Олійникова дебютує в збірній. Як прийшла ця ідея запрошувати цього разу Олександру? Чи можна очікувати її матчі? Чи планується? Що можете сказати от про ці останні, напевне, півроку від Олександри, яка з двох ніг увірвалась в топ-100 і в збірну, і куди тільки завгодно, особливо в соцмережі і в серця українців.

– Ну, вона провела дуже хороший сезон минулого року. Так, вона починала навіть з 35-к і 125-ки виграла багато, дуже багато матчів, турнірів. Тому, як я говорив, я слідкую за всіма дівчатами, тобто я слідкував за її турнірами і, я думаю, що це не якесь таке несподіване рішення. Тим паче вона дуже добре грає на грунті. Ми були паралельно в Анталії на турнірі. Це був останній тиждень перед заявкою. Ми розмовляли з моїм асистентом, я також спілкувався з Сергієм Стаховським і ми вирішили, що це буде оптимальний варіант на сьогодні.

– Хотілось би побачити її в бою. Будемо чекати заявки, будемо чекати, як воно піде. От ви щойно сказали, спілкувалися з асистентом і консультувалися з Сергієм і так далі. Просто люди, які дивляться теніс зазвичай, вони прекрасно розуміють, у когось тенісисток особистий тренер, знають, що таке капітан збірної, знають, як працює футбольна збірна, баскетбольна збірна. А як функціонує тенісна збірна – люди поняття не мають. Тобто хто крім там п’яти гравчинь і капітана, хто є в цій збірній? Як це працює? Ось Олександра відіграла в Чарльстоні, вона прилітає. Ну тобто хто за це платить? Чи є спонсори? Скільки людей в штабі? Можете коротенько розказати, як взагалі функціонує національна збірна України?

– Ну, є організація – фонд Еліни Світоліної, який зараз піклується про всі організаційні речі, що стосуються збірної. Я капітан, в мене є асистенти, я підбираю фізіо, підбираю масажиста. Так, я маю слово саме щодо спортивної частини, а фонд вже піклується організаційними речами, такими як готелі, квитки авіаційні та все інше – їжа та все, що стосується збірної. А взагалі – це індивідуальний вид спорту. Вони мають свої плани, свої турніри, якісь проблеми, кожна з них має якісь цілі. Тобто Кубок Біллі Джин Кінг, наприклад, це тиждень, це останній тиждень, коли можна заробити очки на кваліфікацію Ролан Гаррос. Тобто це для когось може бути важливий тиждень. Тому безпосередньо перед зустріччю, залежно, звичайно, хто в якій формі, як я спостерігаю, як хто грає, на якому покритті, хто краще, а також, можливо, і атмосфера в команді – це не остання річ, як буде найкраще, який склад підібрати. І там вже я починаю спілкуватися з дівчатами, хто готовий поїхати, хто має якісь проблеми, індивідуальні цілі і так далі. Тобто я запрошую, а там вже залежить від гравців, чи захочуть вони поїхати, чи зможуть вони поїхати і представляти свою країну. Як бачите, зараз в нас дуже сильний склад. Патріотичність дівчат і жага до перемоги, жага саме зіграти цей фінал в Шеньчжені вже другий рік поспіль. Тобто ми намагаємося і сподіваємося на найкращі результати. Тому і склад такий. Ми налаштовані дуже серйозно і цілі в нас дуже високі. Так все і виходить.

– Питання по парі. Цього року парний матч буде третім гратись. І це трохи змінює взагалі концепт того, що було минулого року. Наскільки воно змінює, або не змінює взагалі підхід до формування того, які пари, які люди, хто з ким буде грати, чи в принципі різниця невелика з тим, що було минулого року?

– Щодо підготовки, то різниці невелика, тому що в принципі і в фіналі в Шеньчжені пара гралася третьою, але там було тільки три матчі в кожній зустрічі, тому щодо підготовки нічого не змінюється, але вже на місці ми будемо дивитися. В нас є не один варіант пари, тому на місці ми будемо дивитися, хто саме зіграє цей матч.

– Третій сезон ви очолюєте жіночу збірну. І якщо коротко так озирнутись на той період, що вже пройшло і на те, що зараз заплановано, чим ви найбільш задоволені в тому, що вдалось зробити, а чим не задоволені, що не вдалось дореалізувати, що хотілось би, щоб ще було того, що ще зараз немає у збірної України?

– Ну, я думаю, що так, початок в мене був дуже успішний. До Шеньчжену ми не програвали зустрічі – історичне досягнення, що ми зіграли в півфіналі. Звичайно, зараз вже ми можемо сказати, що трішки нам не вистачило, щоб вийти у фінал, а там вже можливо і сподіватися на перемогу. Але, звичайно, ми задоволені минулим сезоном, тим, що нам вдалося перший раз в історії зіграти півфінал. І ми були за крок до того, щоб зіграти в фіналі. В нас останні роки дуже сильний склад. Початок, можливо, в мене був такий важкий. Ми ледь виграли матч з Австрією, але потім Марта і Еліна були на кожній зустрічі. І, звичайно, це дуже великий бонус, тому що вони гравці еліти, світової еліти жіночого тенісу. Тобто я не маю на що жалітися. В нас було це, поки я був капітаном, результат був досить позитивний.

– На початку сезону Ілля Марченко виграв в Анталії на М25 у турка з прізвищем Туфекчі 6:0 7:5. А коли наступний такий матч: чекати чи не чекати?

– Я не знаю, скоріш за все не чекати, але так, я вже не тренуюся, я вже не граю професійно, але я був на тому турнірі з Катаріною Завацькою. І коли є можливість зіграти, я дуже-дуже люблю цю гру. Я дуже люблю теніс. І якщо б не проблеми зі здоров’ям, я можливо б ще грав, але це такий безжалісний спорт. І, на жаль, коліна мені не дозволяють вже грати на найвищому рівні. Але коли є можливість, я дуже радий знову спробувати себе в цій неперевершеній дивовижній грі.

Читайте також: СВІТОЛІНА: «Коли виходиш і позаду написано «Ukraine» – це аж до мурашок»