СТАРОДУБЦЕВА: «Нещодавно мені сказали, що варто спробувати грати як Пегула»

Українська тенісистка Юлія Стародубцева провела прес-конференцію після перемоги над Медісон Кіз у півфіналі WTA 500 у Чарльстоні:

– Юліє, ви у фіналі! Перші думки після сьогоднішньої перемоги?

– Думки прекрасні! Звичайно, я дуже рада зіграти у фіналі. Чарльстон – чудовий турнір, і, як на мене, це дуже сильний турнір категорії 500, щоб вийти тут у фінал. Тож сьогодні я дійсно дуже пишаюся собою.

– Вітаємо з першим фіналом у кар’єрі. На корті ви виглядаєте дуже органічно, ніби вже давно граєте на такому рівні і в такій атмосфері. Ви давно це собі уявляли?

– Знаєте, кумедно, що ви це сказали. Ми якраз уже приблизно рік говоримо про те, що я розкриваюся саме на великих аренах і у великих матчах, а на маленьких турнірах іноді, навпаки, можу не показати свого максимуму – і я якраз намагаюся це виправити. Але, сподіваюся, мені не доведеться грати занадто багато маленьких турнірів, розумієте? (сміється)

Але так, я відчуваю, що моє місце тут, і мені комфортно грати при великій публіці. Коли чую шум трибун, це, мені здається, надихає мене і дає ще більше мотивації.

– Попереду у вас ще один великий матч. Розкажіть про виклик, який являє собою гра проти Джессіки Пегули.

– Кумедно, що зовсім недавно хтось сказав мені, що, можливо, мені варто трохи більше дивитися матчі Джессіки Пегули і спробувати грати так, як грає вона. Вона показує чудовий теніс, мені подобається її стиль.

І, думаю, вона справжній боєць, і цей турнір теж це підтвердив – вона пройшла через багато трьохсетових матчів. По-моєму, вона взагалі жодного разу не виграла у двох сетах, чи, можливо, один раз? Тож я її дуже поважаю. Вона багато чого досягла в кар’єрі, і мені здається, що мені просто потрібно зберігати концентрацію, робити те, що я робила весь цей тиждень, і постаратися завтра показати свій максимум.

Читайте також: СТАРОДУБЦЕВА: «Був непростий момент за рахунку 5:2. Треба було це пережити»

– Юліє, раніше у вас уже були хороші проходи по сітці в Пекіні та Мадриді. Чи схожий цей тиждень на ті турніри? На що взагалі був схожий цей шлях – від раунду до раунду?

– Так, це дійсно схоже, тому що тут теж є глядачі, великий турнір. Якщо чесно, мені дуже подобається цей турнір. Я граю тут уперше, але сподіваюся, що зможу повернутися сюди ще багато разів.

До сьогоднішнього матчу відчуття дійсно були схожими. А ось сьогодні все відчувалося по-особливому, тому що я вийшла у фінал, і емоції трохи захльостують. Але я намагаюся залишатися спокійною і приземленою. Зараз я просто думаю вже про наступний матч і намагаюся не надто зациклюватися на тому, де я зараз перебуваю і що саме відбувається.

– Нічого незвичайного немає в тому, що, подаючи на матч проти сіяної суперниці, гравець не може відразу його закрити. Але ось потім відразу ж зробити брейк – це вже інше. Можете розповісти про те, який ментальний процес у вас у той момент відбувався?

– Мені здається, в тенісі все часто впирається в нерви. І, як я вже сказала, я почуваюся найкраще саме на великих аренах і у великих моментах. Думаю, це був якраз такий момент.

Звичайно, за рахунку 5:2 у мене було багато думок. У кого б їх не було, правда? Але я була рада, що змогла з цим впоратися і впоратися з її геймом на подачі за 5:4.

Мені здається, протягом усього першого сету я дуже добре діяла на прийомі та робила брейки, і відчувала, що можу зробити це знову. Тож я просто вийшла, вирішила зіграти сміливо і це спрацювало. Думаю, ключовим було те, що в тому геймі я залишалася агресивною.

– Ви чогось навчилися сьогодні з цього досвіду?

– О так, так, так! Більше так не робити! Треба утримувати свою подачу! (сміється)

– Я знаю, що ви працюєте з Еріком Хехтманом лише кілька тижнів, але чи відчуваєте ви, що він уже привніс щось нове порівняно з тим, над чим ви до цього працювали з Пірсом Доланом? Що він говорить вам про вашу гру зараз такого, чого, можливо, раніше не було?

– Мені здається, він дійсно дуже хороший у своїй справі. І, думаю, у нас із ним, можливо, схожий менталітет, і це могло стати ключем до цього тижня і до попереднього теж.

Але я думаю, велика частина успіху в тому, що за рік до Еріка я працювала з Пірсом, і в мене є багато «інструментів», над якими ми працювали: наприклад, моя подача, мій бекхенд, мої укорочені.

Я відчуваю, що Ерік дуже добре вміє підказувати мені, що робити в потрібні моменти. Робота з Пірсом дала мені всі ці інструменти, а Ерік допоміг мені поєднати все це разом і просто направляє мене – коли і як їх використовувати. Тож разом це дуже добре спрацювало в останні пару тижнів.

– Можна запитати, скільки у вас рідних і близьких залишилося вдома і яка зараз ситуація там, з урахуванням усього, що сталося за останні кілька років?

– Так, у мене все ще є сім’я вдома. Я не була вдома вже чотири роки. Дуже сумую за домом. Не бачила тата чотири роки, бабусю, дідуся…

Це важка тема для мене, але я вдячна, що ви запитали. Так… чесно кажучи, навіть не знаю, що сказати. Було дуже важко. Я весь час думаю про те, як нас усіх знову зібрати разом, але, можливо, тепер це стане трохи легше, тому що, як мені здається, багато що залежить від фінансових можливостей і подібних речей.

Читайте також: Юлія Стародубцева – Джессіка Пегула. Прогноз на фінал WTA 500 у Чарльстоні

Відеозапис прес-конференції Юлії Стародубцевої