Сайт присвячений новинам України та Світу. Новини спорту. Тренди на новини туризму. Погода. Використання матеріалів дозволяється за умови посилання на «d.ua»
СВІТОЛІНА: «Коли виходиш і позаду написано «Ukraine» – це аж до мурашок»
Перша ракетка України Еліна Світоліна прокоментувала успішний старт сезону 2026 року, а також висловилася про майбутній матч збірної України проти Польщі у Кваліфікації Кубка Біллі Джин Кінг:
– Фантастичний старт сезону 2026 року. Цифри самі за себе говорять. Ви серед лідерок за кількістю зіграних матчів – уже 25, а ми тільки березень пройшли, у вас уже 20 перемог у Турі. Чи відчуваєте ви, що це, можливо, найкраща фізична форма у вашій кар’єрі? І якщо так, то в чому взагалі секрет такого домінантного сезону?
– Дуже дякую. Дуже приємно бути тут. Я думаю, що це дуже гарний початок цього сезону. Я рада, що в мене вийшло гарно його розпочати. Не було ніяких очікувань взагалі. Складно було закінчити сезон досить рано минулого року. І не було очікувань від початку сезону. І якось воно почало набирати темп дуже-дуже швидко. Але я дуже рада цьому. Рада, що все якось складається добре. В мене повернулась мотивація після вересня 2025 року. І це саме головне.
– Ви минулий сезон завершували достроково. Ми пам’ятаємо і говорили тоді, що це треба, щоб і себе психологічно перевантажити, в тому числі. Ну і очевидно, що воно допомогло. А як саме проходило це міжсезоння для Еліни Світоліної? Бо, слідкуючи за вашими соцмережами і за вашою активністю, це взагалі не схоже на відпочинок. Постійний тревел, постійні переїзди, постійні майстер-класи і так далі. А де час на відпочинок, на психологічне перезавантаження?
– Для мене відпочинок – це все одно якийсь актив. Тобто це може бути різне. Це може бути просто приїхати в Україну, провести тут час. Звісно, що багато справ кожен день. Але коли перемикаєшся на якусь іншу справу, наприклад, якщо я не граю і максимально не фокусуюсь на своїй формі, на тренуваннях, то приїхати в Україну, робити майстер-класи, побути вдома – це вже мене перемикає на іншу хвилю позитива. Звісно, що я багато подорожувала з друзями, з родиною теж провела час. В мене було місяць відпочинку від тенісу. Це мені реально дало шанс побути вдома трошки, поробити щось інше і допомогло не фокусуватися на якихось задачах, на мріях. Звісно, що вони завжди є десь в мене в голові, але коли постійно про це думаєш, коли постійно знаходишся в рутині, воно може дуже тебе перевантажувати. В вересні було вже взагалі too much. І потрібно було трохи часу, щоб відновитися і з новими силами піти тренуватися. В грудні в мене були знову інтенсивні тренування, повернулась в рутину. І далі вже почалися в січні турніри, новий сезон.
– А оцей відпочинок, оце перебування вдома, так… Які мультики найчастіше дивитесь зі Скай?
– Ну, дуже-дуже різні. Може бути «Щенячий патруль». Вона дивиться дуже різні, там французькі теж якісь нові. Я навіть про такі не знала. Але про проведення часу з нею, я думаю, що це, мабуть, мене перезавантажує взагалі по-іншому, тому що я живу нею, коли я з нею. Тобто це все про дитину. І це для мене максимально, мабуть, мене так відволікає від якихось інших хвилювань, проблем. Тому це класно, коли можна провести так час і так не втомитися, тому що для мене більше всього мене втомлює те, що, наприклад, я все роблю в тенісі, але не досягаю чи може ще не досягла того, що я вже багато років хочу. А якісь побутові справи взагалі мене не напрягають.
– Але давайте до того, що напрягає, – до тенісу. Реально цей сезон, просто дивлячись на матчі, дивлячись на статистику – серед топ-10 у вас найкращий показник в реалізації брейк-пойнтів, і це в матчах проти найсильніших гравчинь Туру, найсильніших подаючих Туру. Це якась ціленаправлена робота за останні місяці була чи просто це класична «Еліна показує свій найкращий теніс у найважчі моменти»? Бо в минулих сезонах такого відсотку не було.
– Звісно, що кількість матчів грає тут свою трохи роль. Ну і теж ми попрацювали з тренером над різною статистикою, подивилися, де нам потрібно звернути більше уваги в міжсезоні, щоб покращити результати, покращити якісь удари, комбінації. Мені допомогло. Я відкрила трохи очі на деякі тактичні моменти в своїй грі. І це, мені здається, теж якась краплинка цього мені допомагає і зараз, тому що ми постійно після кожного матчу, турніру повертаємось до статистики, до якихось моментів, які працюють, які не працюють. По статистиці теж ми бачимо, що якщо брати сезон 2025-й і 2026-й, вже є моменти, які я вже використовую краще і вони працюють краще – на подачі, на прийомі. Якщо ви кажете про статистику, реалізацію брейк-пойнтів, то за лаштунками є, наприклад, плейсмент м’яча, куди мені потрібно направляти. Середня статистика гравців, куди вони його направляють, де виграшна для мене тактично комбінація. Тобто оці такі моменти. Мені здається, що сильно фокусуватися на них не потрібно, бо кожен матч, кожен гравець робить свій план теж. Але мати це як інструмент, один з моментів, який допомагає – це стовідсотково. Я б сказала, що мені це допомогло в міжсезоні покращити гру і тактику.
– Якщо згадувати цей рік – три місяці, дійсно 25 матчів – який найбільш запам’ятався з тих, що цього року були? Бо було багато епічних матчів: два проти Коко, проти Іги, були програні матчі. Який найбільш запам’ятався?
– Виграний матч запам’ятався – це матч проти Коко, тому що там фізично я максимально себе використала. І для мене це і психологічно теж дуже був важкий матч, щоб повернутися після цього довгого тай-брейку в другому, програному сеті. Я б сказала, що це був такий найвиснажливіший матч, який, на жаль, дав собі знати у фіналі, де, в принципі, я взагалі, дивлячись назад… Те, що я взагалі встала з ліжка– це вже був бонус. Тому, так, я б сказала, що цей матч проти Коко, він такий не тільки в цьому році, але і в принципі в кар’єрі. По-перше, показав мені, що я можу себе повернути в матч в будь-яких обставинах. І теж, що я можу себе довести, в принципі, до такого максимуму.
– Стартував вже грунтовий сезон. Який план на грунтовий сезон до Ролан Гаррос? На яких турнірах до «тисячників» будете грати?
– Я буду грати КБДК, починаю з цього. Далі Штутгарт, Мадрид, Рим і все. Буду тиждень готуватися в Парижі. Далі Ролан Гаррос.
– Тепер давайте до збірної. В одному з інтерв’ю ви говорили, що часто, граючи за збірну, йдете прямо до кінця і що саме граючи за збірну, вам сидить трохи більше сил. Які зараз відчуття? Чи нічого не змінилось, чи навпаки воно підсилюється – грати під своїм прапором на Кубку Біллі Джин Кінг?
– Звісно, кожен рік він різний, але нічого не міняється з того, що для мене це завжди неймовірні відчуття, які я отримую від цього. Це багато, можна так сказати, букет різних емоцій. Але головне – це те, що ти граєш за свою країну. І це для мене найголовніше взагалі для спортсмена, коли ти виходиш і в тебе позаду написано «Ukraine». Це прямо до мурашок. Щоб це відчути, це потрібно зіграти. Тому для мене це найголовніше в кар’єрі – грати за збірну чи грати на Олімпіаді. Я завжди намагаюсь підійти до цього і бути в найкращій своїй формі. Звісно, що не завжди це можливо, тому що є багато інших турнірів до і після. Але для мене це, мабуть, найголовніші турніри, які є.
– Проти польок на виїзді грати важче буде, враховуючи атмосферу, чи все-таки відсутність однієї панянки у складі збірної Польщі зробить ситуацію попростіше?
– Ну, я б не сказала, що простіше. Звісно, що Іга [Свьонтек] зараз не в найкращій формі, можна так сказати, але на грунті вона класно грає. Команда така, як є. Вони будуть під себе покриття теж класти. Тому буде важкий матч. Завжди перший день він дуже емоційно важкий, нервовий максимально. Тому було б добре його гарно розпочати, а далі вже будемо на досвіді. Вже можу сказати, що в нас, в принципі, і в мене, і в Марти, і в сестер є досвід. Ми вже знаємо, чого очікуємо, коли їдемо на Кубок Біллі Джин Кінг. Буде нервово, але ми готові до цього. І я зараз тренуюсь тут в Києві, щоб бути в класній формі і здобути перемогу для України.
– Грунт, Глівіце і немає Іги Свьонтек – здивувало трохи, що її не буде. Чи ви знали, що її не буде?
– Ну, ми думали, що вона може пропустити. Вона це зробила теж в минулому році. Інколи буває. І, звісно, зараз не знаходячись в своїй найкращій формі… Плюс вона змінила зараз тренера. Я думаю, що це теж є фактором, що вона шукає зараз нового наставника. Тому таке може бути.
– Минулого року ми бачили, що один з днів з командою, зокрема на корті, провела юна українка Поліна Скляр. Чи цього року побачимо ми когось з молодих українських надій в тренувальному таборі команди?
– Цього разу в нас є дебютантка – Олександра Олійникова. Це буде теж, мені здається, дуже класний досвід для неї. І вперше це завжди дуже запам’ятовується. Нам би хотілося, щоб були юні спортсмени. Я пам’ятаю себе, коли збірна приїжджала в Харків грати. Для мене це була велика мотивація туди потрапити одного дня. Тому, так, я сподіваюсь, що вони зможуть там приїхати хоча б подивитися з трибун.
– Таке питання трошки оптимістичне. Ми ж люди оптимістичні, правильно? Просто дивлюсь так на склад учасниць країн і не покидає відчуття, що як не крути, після минулого сезону Україна має один з найзірковіших складів. Тиску, звичайно, немає, але експерти, букмекери і спеціалісти вважають Україну фаворитками, одним із головних фавориток в сезоні. Що ви про це думаєте?
– Ну так, нема тиску (сміється). Тиск є. Але давайте не будемо забігати так далеко. Я не люблю дивитися так далеко вже до фіналу, тому що в нас є матч з Польщею, який буде складним. І потім, звісно, що хочеться бути у фіналі. Ми розуміємо, що в нас сильна команда, коли ми граємо повною командою, коли всі готові, коли нема травм. Тому є шанси. Є шанси, але я не хочу ставити якихось високих задач ні для кого. Це додає тиск і гравцям, і тренерам, і команді. Ну і мені теж. Тому, звісно, що воно фоново є і ми це розуміємо. Але є теж багато команд – якщо брати Італію, США, Казахстан – вони дуже потужні. Потрібно їх проходити. В нас є шанси. Я думаю, що в будь-яких матчах будуть шанси. Потрібно бути готовими використовувати їх.
– Завдяки, в тому числі, вашим результатам, завдяки результатам інших дівчат, в нас в топ-100 дебютантка на цьому тижні є. Загальна популяризація тенісу і інтерес до виду спорту постійно зростає. Це, звичайно, тішить. Нещодавно у національної збірної з’явився новий партнер – WhiteBit. Наскільки важливо для команди мати нового титульного партнера? Як це взагалі впливає на розвиток і на можливості збірної?
– Так, звісно, ми шукали надійного партнера і я дуже рада, що нам вдалося зробити це партнерство. І, звісно, з такою компанією WhiteBit, яка вже відома не тільки в Україні, але і в Європі, і у світі, яка підтримує спорт, яка підтримує спорт в Україні, робить багато класних проектів. Тому мати такого надійного партнера – це для нас одне з головних аспектів, які тримають команду, тому що в нас є тренери, в нас є гравці, хочеться, щоб був комфорт для всіх. А на це потрібно мати ресурси, які допомагають. Тому що якщо гравці не знаходяться в гарних умовах, то, звісно, що результат теж буде не дуже. Дуже рада, що в нас є багато партнерів, які допомагають наскільки це можливо, щоб зробити цей комфорт. А далі це вже наша робота – на всі 100 віддавати сили задля перемоги.
Читайте також: ОЛІЙНИКОВА: «Виклик до збірної України – для мене як здійснена мрія»