Юлія СТАРОДУБЦЕВА: «Мені не вистачало впевненості через дивні поразки»

Українська тенісистка Юлія Стародубцева провела прес-конференцію після перемоги над Маккартні Кесслер у чвертьфіналі турніру 500 у Чарльстоні:

– Юліє, вітаємо з перемогою. Які у вас враження від матчу та виходу до півфіналу в Чарльстоні?

– Чесно кажучи, я не можу сказати, що очікувала цього. Але я відчуваю, що грала чудово протягом усього турніру – досить стабільно, зосереджено, задоволена своєю грою. Сьогодні було важко. Я знала, що суперниця буде складною. Вона завжди бореться, і ми вже грали одна проти одної раніше. Ми знаємо одна одну ще з коледжу. Тоді вона була єдиною, кому я програла у свій останній рік. Тож, можливо, це було трохи особисте. Але загалом хороший матч, я задоволена.

– Ходять чутки, що ви нещодавно тренувалися в Нью-Йорку. Розкажете про це?

– Є внутрішній жарт, що я почуваюся тут дуже комфортно, бо тренувалася на подібних кортах цілий рік. Після випуску я поїхала до Нью-Йорка працювати тренером у заміському клубі. До речі, мій колишній начальник був сьогодні на матчі. Я тренувала в Westchester Country Club близько року, а потім поступово почала грати професійно. Грала на турнірах UTR, бо не могла потрапити на професійні турніри. Виграла кілька wild card. В одному з фіналів UTR я грала проти Маккартні за wild card – і перемогла. Тож так, я рік працювала тренером, перш ніж стати професіоналом.

– З якими віковими групами ви працювали?

– З усіма. Жіночі групи, чоловічі, діти, табори – все підряд. Іноді по 10 годин на день. Потім вирішила стати професійною тенісисткою.

– Завтра у вас перший півфінал на рівні Туру. Які були очікування перед турніром?

– Останні півтора року були трохи нестабільними. Я знала, що рівень у мене є, але бракувало впевненості через дивні поразки. Не виходило тримати стабільну лінію і грати на одному рівні. Були злети і падіння. Зараз, сподіваюся, стає краще, я стаю більш стабільною. Головна мета – підняти свій «базовий рівень», тому що стеля у мене є. Я можу грати на високому рівні, але потрібно, щоб і мінімальний рівень був високим. І я відчуваю, що в цьому прогресую.

– Чи є на трибунах люди з Old Dominion?

– Я чула, як кричали «Let’s go ODU», «Let’s go Blue», це було приємно. Не знаю, чи оголошували перед матчем, що я тут навчалася. Думаю, це було б чудово для публіки, бо тут багато американців. Але так, люди знали, що я з ODU.

– У півфіналі ви граєте проти Медісон Кіз. Як оцінюєте її гру?

– Так, вона чудова гравчиня, з хорошими результатами. Це одна з небагатьох топ-гравців, з якими я грала. Чекаю на цей виклик. Вона не найзручніша суперниця, бо сильно б’є, але я стала краще справлятися з такими ударами. Я просто хочу прийняти цей виклик, бо вважаю, що все можливо.

– Досвід тренера допомагає чи заважає у виборі тренера?

– Швидше заважає. Я вважаю себе хорошим тренером, тому в мене високі стандарти. Але зараз у мене хороша команда, ми слухаємо одне одного, і це працює.

– Хто входить до вашої команди?

– Мій головний тренер – мій хлопець [Пірс Долан]. Ми познайомилися в коледжі: він грав за чоловічу команду, я – за жіночу. Спочатку він мене не тренував. У мене був інший тренер, але останні півтора року я з ним. Нещодавно до команди приєдналася ще одна людина – Ерік Хетчман, американець. Ми працюємо разом кілька тижнів, сподіваюся, продовжимо.

– Розкажіть про вступ до американського коледжу.

– Чесно кажучи, мені було 17 років, і я взагалі нічого не знала про коледжі в США. Це здавалося гарною можливістю. Тоді я не могла стати професіоналом – можливо, не вистачало грошей. Я грала небагато турнірів, результати були не дуже. У мене був рейтинг приблизно близько 600. Деякі коледжі самі зв’язалися зі мною, і я вибрала той, який давав найкращі умови, щоб батькам не довелося платити. До того ж я погано говорила англійською – дуже погано. Також я вибрала Old Dominion, тому що там уже було чотири українки – мені було комфортно. Мені дали повну стипендію, харчування та житло – це було важливо.

– Ви виглядаєте дуже спокійною. Чи є емоції від виходу до півфіналу?

– Може, це просто ваша думка. Всередині я дуже рада. Це чудова перемога. Зазвичай, коли я добре граю на турнірах, я погано сплю. У Пекіні був чвертьфінал, у Мадриді – четверте коло. Коли погано сплю – граю краще. Тож усе нормально. Я рада, не хвилюйтеся.

Читайте також: СТАРОДУБЦЕВА: «Пощастило бути тут, хоча це не просто удача – я працювала»

Відеозапис прес-конференції Юлії Стародубцевої