ЗВЄРЄВ: «І тепер, що б не сталося, я завжди буду чемпіоном Grand Slam»

Підпишіться на новини Sport.ua

Третій номер рейтингу ATP Александр Звєрєв став чемпіоном Відкритого чемпіонату Франції 2026 і вперше завоював трофей мейджора в кар’єрі.

У вирішальному поєдинку Звєрєв здолав італійця Флавіо Коболлі (ATP 14) у п’ятисетовому трилері.

Александр провів прес-конференцію після поєдинку.

– Вітаємо із перемогою на турнірі Grand Slam! Здається, наприкінці четвертого сету ти мав невеликі проблеми. Що ти сказав собі і як тобі вдалося подолати це, щоб завоювати титул?

– Так, у мене були судоми. Я трохи відчував фізичні труднощі, хоча, гадаю, судоми були більше не фізичними, а психологічними. Я був дуже напружений. Я був дуже, ну, емоційний. У четвертому сеті я теж був трохи нестабільний. Але, насправді, я думаю, що судоми мені певною мірою допомогли. Думаю, я розслабився. Я став краще бити по м’ячу та просто відпустив ситуацію. І, звичайно ж, п’ятий сет склався на мою користь, і я цьому радий, вперше сидіти поруч із цим прекрасним трофеєм.

Читайте також: Перший Grand Slam у кар’єрі. Звєрєв став чемпіоном Ролан Гаррос 2026

– Менш ніж рік тому, у Лондоні та на Вімблдоні, у вас була дуже напружена прес-конференція, на якій ви сказали, що відчуваєте порожнечу. Чи втратили ви у якийсь момент віру в себе і як ви відновили її, тому що я відчував, що ви досить швидко протягом тижнів і місяців повернулися до свого змагального рівня.

– Я знову почав грати дуже добре. Я відчував себе так само, як у Відні минулого року. До цього, минулий рік був для мене не дуже вдалим. Я погано грав. Я мав великі проблеми зі здоров’ям. Я боровся зі своїм тенісом. Я просто погано грав, і, звичайно, цей трофей дуже допомагає зміцнити віру у себе. Так що, я думаю, так, я зараз дуже далекий від того моменту. Я думаю, минулий рік був одним із найскладніших моментів у моїй тенісній кар’єрі, а цей рік – один із найщасливіших моментів у моїй тенісній кар’єрі, і зараз я почуваюся зовсім по-іншому.

– Ти переміг італійця. Тобі це абсолютно нормально (сміються). Ти сказав щось на зразок того, що замість того, щоб бути найкращим гравцем, який ніколи не вигравав турнір Grand Slam, я хотів би бути гіршим гравцем, який вигравав турнір Grand Slam.

– Так. Це так

– Наскільки важливим є цей турнір для Німеччини через 30 років?

– Я думаю, що це вперше в історії, коли німець виграв Ролан Гаррос, у Відкритій Ері. Звичайно, серед чоловіків, а серед жінок ми мали Штеффі Граф, яка багато разів вигравала цей турнір. Але серед чоловіків… я гадаю, це дуже великий трофей для Німеччини.

– Ти розмовляв з TNT (TNT Sports) на корті, і ти говорив про те, що ти хочеш жити теперішнім моментом, але ти говорив також про майбутнє і про те, як буде грати без тягаря, без болю, який ти відчував у минулому, без недоліків, і тепер, коли все це позаду, ти думаєш, що можливо, твій рівень гри підвищиться, тому що ти будеш вільнішим?

– Так, можливо. Це сталося зі мною дуже рано, на серії Мастерс, тому що я виграв один, коли мені було 20 років, а потім…я виграв багато турнірів категорії Мастерс після цього. Тож на турнірах цього рівня я дуже швидко відчув полегшення, а на турнірі Grand Slam це зайняло більше часу. І тепер, що б не трапилося, я завжди буду чемпіоном Grand Slam, і ніхто не зможе відібрати це у мене. Можливо, це дає мені якусь свободу і трохи спокою, коли я граю у фіналі. Це означає, що навіть якщо я програю, я все одно залишусь чемпіоном Grand Slam. Так що я думаю, що цей трофей для мене дуже важливий, тому що, якби я програв, моя впевненість у собі сильно впала б. Але тепер, коли я його виграв, я відчуваю, що можу це зробити знову.

– Що ти відчував після матчу, коли впав на корт? Після матчу-пойнту. То був момент, про який ти багато думав до цього. Що ти відчував у цей момент? Полегшення чи щось подібне?

– Це була комбінація різних речей. По-перше, я не вірив, що виграв, а потім побачив свою ложу і всі там святкували, і тоді я зрозумів, що переміг. Особливо, коли побачив, як мій батько підняв руки. Тоді мене осяяло: «Окей, я переміг». А потім, коли я лежав на корті, мене захлеснули емоції, тому що, знову ж таки, я думаю, цей корт дуже особливий для мене, але він особливий і в позитивному сенсі, і в негативному, тому що тут я пережив одні з найважчих моментів у своєму житті або у своїй тенісній кар’єрі. Знаєте, я лежав на цьому корті з травмою, від якої не знав, чи зможу колись оговтатися. Я програв тут фінал Grand Slam. Отже, всі ці спогади для мене не стерті. Вони все ще були зі мною, але цей матч переміг усі.

Читайте також: КОБОЛЛІ: «Він переміг, тож у результаті заслужив більше, ніж я»

– У вас були якісь спогади про минулі інциденти під час четвертого сету, які…?

– Ні, ні, ні. Я чесно відчуваю, що впорався з останніми двома тижнями дуже добре, тому що, незважаючи на всі поразки на початку, коли вибув Яннік (Сіннер), коли вибув Новак (Джокович), мені вдалося залишатися спокійним. Мені вдалося зберігати спокій, і я відчуваю, що грав у справді дуже добрий теніс. Але сьогодні, я відчуваю, що впорався не так добре. Мені здається, матч був набагато напруженішим, із перепадами. Думаю, рівень був не таким стабільним, як у попередніх матчах. Я багато нервував, що певною мірою теж властиво людині. Я думаю так, тому я й кажу, що судоми мені в якомусь сенсі допомогли, бо мій розум розслабився. Я почав бити вільніше. Я почав бити по м’ячу трохи агресивніше. Все це через судоми. Я більше не міг зосередитись на напрузі. Мені потрібно було трохи розслабитись, і тому я зіграв п’ятий сет так, як зіграв.

– Флавіо (Коболлі) сказав, що до кінця четвертого сету і на початку п’ятого у нього ноги зовсім вимоталися. Ви помітили, що йому було важко фізично, і чи це вплинуло на вашу гру?

– Ні, я не помітив, що йому важко фізично, до закінчення матчу. Мене більше турбував мій власний фізичний стан, тому що, як я вже сказав, у мене теж почалися судоми. Але знову ж таки я почав бити по м’ячу набагато сильніше і трохи розслабив руку, і в результаті це виявилося для мене дуже позитивним результатом.

– Сьогодні і протягом усього турніру дуже важливим був один удар – ваша подача. Якщо подивитися на всю статистику, ви посідаєте перше місце за всіма важливими показниками. Мені цікаво, як ви працюєте над цим і як відточуєте подачу, тому що на такому рівні точності та ефективності, я думаю, це дуже тонке налаштування.

– Так. Я думаю, на грунті точність, ймовірно, навіть важливіша за швидкість. Хоча моя швидкість цього тижня була досить високою. Так, це удар, який допоміг мені протягом двох тижнів. У найважливіші моменти я міг покластися на нього, коли мені не виходило добре грати на задній лінії. Так що це безперечно удар, з яким у мене були проблеми. Я програв фінал US Open 2020 через цей удар. Тому я витратив багато годин на його відпрацювання, і я радий, що він приніс мені цей трофей.

– Чи є хтось, кому ти хотів би присвятити цей момент і цей трофей, окрім себе?

– Звичайно. Я думаю, в моїй ситуації це справді сімейна та командна робота, тому що в мене одна й та сама команда вже як мінімум 12 років, з одним і тим самим тренером з фізичної підготовки. А тренери працюють ще довше. Так що, я думаю, кожен заслуговує на цей трофей рівною мірою.

Читайте також: Прокляття поразок у фіналах Grand Slam знято. Звєрєв – чемпіон РГ 2026

ВІДЕО. Прес-конференція Александра Звєрєва