Топ-5 скандальних зупинок в історії боксу. Кличко також постраждав

Бій Олександра Усика з Ріко Верховеном відбувся в ніч із 23 на 24 травня, але суперечки про рішення рефері у цьому поєдинку не вщухають досі. Багато хто вважає, що третій у рингу мав дозволити піти нідерландцю на перерву та вийти на останній, дванадцятий раунд.

У цьому матеріалі ми утримаємося від оцінок дій рефері у сутичці українського чемпіона з королем кікбоксингу. Натомість пропонуємо згадати найскандальніші зупинки боксерських поєдинків в історії, що траплялися з вини суддів.

Хуліо Сезар Чавес – Мелдрік Тейлор. 17 березня 1990 року

17 березня 1990 року в Лас-Вегасі (штат Невада, США) пройшов об’єднавчий поєдинок у першій напівсередній вазі, в якому зустрілися зірковий улюбленець фанатів боксу, володар титулу WBC небитий мексиканець Хуліо Сезар Чавес та олімпійський чемпіон 1984 року.

В активі Чавеса на той момент було вже 68 перемог у 68 поєдинках, а в послужному списку значилися успіхи в боях з Роджером Мейвезером, Роккі Локріджем, Едвіном Росаріо та багатьма іншими.

Що стосується Тейлора, то його статистика була значно скромнішою – 24 перемоги у 25 боях, ще один поєдинок завершився нічиєю. Звичайно, за нього говорив олімпійський бекграунд, але все ж таки фаворитом однозначно йшов Чавес.

Однак американець швидко змусив замовкнути всіх скептиків і перегравав зіркового мексиканця за рахунок роботи ніг та чудового таймінгу. Чавес часом просто не встигав за суперником. 2/3 бою пройшли під диктування Мелдріка.

Починаючи з 9-го раунду, Чавес став трохи додавати, але до останньої трихвилинки все одно явно програвав за очками. Про це говорила і статистика ударів. Після 11-го раунду на рахунку Тейлора було понад 1000 викинутих ударів і 39% влучень, тоді як у Чавеса зібралося понад 600 викинутих ударів з 37% влучень.

У фінальному відрізку Хуліо пішов на останній штурм, Тейлор, у свою чергу, не намагався бігати і покладатися на створений раніше заділ. Мелдрік продовжував битися відкрито і, будучи помітно втомленим, в одному з розмінів пропустив важкий боковий удар у щелепу.

Американець зумів підвестися. Коли рефері Річард Стіл дорахував до восьми, то спитав, чи готовий Тейлор продовжувати. Той виглядав дезорієнтованим і просто подивився у свій кут. Стілу вистачило цього, щоб зупинити бій і зафіксувати перемогу Чавеса нокаутом.

При цьому слід розуміти, що до фінального гонгу залишалося чотири секунди. Коментатори під час відліку зазначали, що якщо Тейлор продовжить, то перемога однозначно дістанеться йому.

Після сутички у рефері запитали, чи ставив той Мелдрику питання, які однозначно говорили про стан бійця, на кшталт того, де він знаходиться або як його звуть. Стіл зізнався, що не робив цього.

Говорячи про зупинку, рефері зазначив, що просто не є хронометристом і його завданням є нагляд за станом здоров’я боксерів.

У будь-якому випадку, цей бій помітно підмочив репутацію Стіла і глядачі ще багато років вітали його в рингу незадоволеним гулом. Що стосується протистояння Чавеса та Мелдріка, згодом вони провели реванш, у якому мексиканець нокаутував опонента вже у восьмому раунді та зняв усі питання.

Майк Тайсон – Донован Раддок. 18 березня 1991 року

18 березня 1991 року, фактично через рік після поєдинку Чавеса з Тейлором, у професійному боксі стався ще один скандал. І, що найдивніше, знову як рефері в рингу був Річард Стіл.

Цього разу йому пощастило працювати на поєдинку Майка Тайсона та Донована Раддока. Американець на той момент вже зазнав знаменитої поразки від Бастера Дагласа і був на шляху до повернення титулу.

Раддок підходив до бою на серії з 16 перемог, 15 з яких були достроковими. У будь-якому випадку, фаворитом поєдинку вважався Тайсон і він швидко спробував виправдати цей статус.

У другому та третьому раундах канадець побував у нокдаунах. Водночас Раддок швидко відновлювався, та й загалом, незважаючи на падіння, непогано тримав удар. Більше того, Донован активно і успішно огризався, завдавши чимало проблем Тайсону важкими апперкотами.

До середини бою протистояння стало надто в’язким. Раддок намагався нависати на супернику та позбавляти його різкості. Однак у сьомому раунді Майк знайшов свій момент і вразив Донована важким лівим боковим. Канадець відлетів до канатів, але залишався на ногах. Потім у справу втрутився Стіл і зупинив бій.

Getty Images/Global Images Ukraine

Багато хто вважав цю зупинку надто ранньою. Сам Раддок також висловлював невдоволення. З урахуванням того, як він швидко відновлювався, можливо, у нього справді був шанс встояти. І, крім того, у пізніх раундах Раддок міг знайти свій шанс, адже Тайсон уже навіть на той час не міг похвалитися стовідсотковою витривалістю.

Найскандальніше почалося після зупинки бою. Команди бійців буквально за кілька секунд влаштували у рингу масову бійку. При цьому Донован та Майк тепло привітали один одного.

Розмови про ранню зупинку бою призвели до негайного реваншу. Цього разу бій тривав усі 12 раундів, а перемога знову була за Тайсоном. Після цієї дилогії кар’єра Раддока пішла на спад. Сам Донован зізнавався, що віддав надто багато сил у цих боях і просто закінчився у них як боксер.

Костя Цзю – Леонардо Мас. 18 січня 1997 року

Були часи, коли Костя Цзю був просто хорошим боксером, а не громадянином Австралії, що є лоялістом режиму країни-агресора. І ось у ті самі часи екс-чемпіон світу провів божевільний поєдинок.

Його суперником на вечорі боксу у Лас-Вегасі став 25-річний Леонардо Мас. Для Цзю це був п’ятий захист титулу IBF у першій напівсередній вазі. До того моменту в пасиві пуерториканця вже було дві поразки і багатьом було очевидно, що йому ніколи не ввійти в еліту світового боксу. Тому мало хто давав йому хоч якісь шанси у протистоянні із Цзю.

Але мало хто думав, що Кості буде настільки просто. Майже відразу він знайшов прогалини в обороні суперника, знайшов зручну для себе дистанцію і почав розбиратися з Масом. К кінцю раунда в активі чемпіона було два нокдауни.

Перший відрізок Цзю також закінчував в атаці, Мас спробував його зав’язати у клінчі. У цей момент рефері Джо Кортес кинувся рознімати бійців, одночасно Костя кинув боковий, яким поклав пуерториканця на канвас втретє, після цього пролунав гонг.

У всій цій плутанині Кортес подумав, що Цзю завдав удару після гонгу, по суті, нелегально, тому правило трьох нокдаунів вже не працювало. Потім постало питання, чи здатний Мас продовжувати бій. Леонардо скаржився на проблеми із щелепою, підозрюючи перелом.

У ринг вийшов лікар і незабаром боксер із Пуерто-Ріко повідомив, що не може битися далі. Таким чином, рефері Джо Кортес, незважаючи на тотальне домінування чемпіона та три нокдауни від Цзю, зафіксував технічну нічию. Рішення було вкрай дивним.

Після команда австралійця подала протест і бій визнали таким, що не відбувся, так що нічия з послужного списку Цзю зникла. Що стосується Маса, після того бою він провів ще чотири бої, програвши в них тричі. У віці 26 років він завершив кар’єру.

Віталій Кличко – Леннокс Льюїс. 21 червня 2003 року

Цей бій, про який багатьом нашим читачам, можна навіть не нагадувати. Той випадок, коли знамените «а що, якби» не дає спокою навіть через 23 роки.

Бій Кличка-старшого та Льюїса відбувся у Лос-Анджелесі на знаменитій арені Staples Center. Британець мав там битися з Кірком Джонсоном, але той зазнав травми. В результаті Кличко прийняв бій на короткому повідомленні і, навіть незважаючи на це, показав шикарний бокс.

Віталієм рухала величезна мотивація та бажання і майже з перших хвилин він показав, що приїхав до Каліфорнії не за чеком. Незручна манера ведення бою Кличка стала проблемою для Леннокса, у другому раунді українець вразив суперника важким кросом.

У третьому раунді Льюїс завдав нинішньому меру Києва розтин, який ставав все гірше від раунду до раунду. Кров заливала око і значно знижувала Віталію кут огляда. У результаті в перерві шостого раунду бій було зупинено.

Getty Images/Global Images Ukraine

На той момент Кличко лідирував на записках усіх суддів із рахунком 58:56. Українець був вкрай розчарований таким рішенням та вимагав продовження сутички. За його словами, розтин відкрився внаслідок удару головою, а тому зараховувати перемогу Льюїса було тим більше несправедливо.

Британець же заявив, що рішення лікаря та рефері зупинити бій стало для Кличка везінням. Насправді, найімовірніше, чемпіон лукавив. Принаймні вдруге розділити ринг із Кличком Льюїс відмовився. Українець неодноразово вимагав реваншу, але натомість Леннокс прийняв рішення завершити кар’єру.

А фанати українського боксу загалом і Віталія Кличка зокрема й досі задаються питанням, чи зміг би їхній улюбленець довести справу до перемоги, якби не втручання третього у рингу.

Карл Фроч – Джордж Гроувз. 23 листопада 2013 року

23 листопада в Манчестері пройшов титульний поєдинок у другій середній вазі, в якому володар титулів WBA та IBF Карл Фроч захищав пояси від зазіхань амбітного співвітчизника Джорджа Гроувза.

На рахунку Гроувза на той час було кілька непоганих перемог, у тому числі над Джеймсом Дігейлом і Гленном Джонсоном. Однак послужний список 36-річного Фроча був значно вражаючим і він йшов фаворитом сутички.

Тим не менш, Гроувз не зважав на авторитет чемпіона і почав без розвідки. Вже в першому раунді він відправив чемпіона до нокдауну. У третьому раунді у Карла став помітен синець під оком.

В цілому, бій мав велику кількість яскравих розмінів і далеко не завжди Фроч виходив з них переможцем. Розв’язка настала у дев’ятому раунді. Гроувз вкотре організував затяжну атаку, проте віддав у ній надто багато сил. Джордж буквально виглядав змиленим і змученим.

Фроч, незважаючи на пропущені удари, зберігав свіжість (принаймні візуально) і почав перехоплювати атаки суперника.

В одному з таких епізодів Карл відправив у бік Гроувза парочку бокових. Не сказати, що вони були акцентованими, але Джордж сперся на канати. Потім він спробував відповісти, але в справу втрутився рефері і зупинив бій, в якому, по суті, Гроувз все ще лідирував і не був по справжньому вражений.

На момент зупинки Фроч програвав на картках усіх суддів – 73:78 та двічі по 75:76. Таке завершення сутички призвело до гучного скандалу та негайного реваншу. Вдруге Карл не дав супернику шансів і відправив Гроувза до важкого нокауту, після чого завершив кар’єру.

До речі, якщо реванш Усика та Верховена таки відбудеться, то не можна виключати, що другий бій уже пройде за сценарієм повторної битви двох британців.